Когда жизнь еще была нормальной, а страной правил Янукович, свидомые активно объясняли публике как будет хорошо, если украина выберет евроинтеграцию. Вот, к примеру, чем потчевали читателей СМИ. Комиксы в поддержку договора об Ассоциации с ЕС, сделанные по заказу "института мировой политики".
Абсолютна ієрархія. В українських реаліях панує абсолютна ієрархія. Ледве не будь-який начальник вважає себе царем, а свого підлеглого рабом, допоки не потрапляє у кабінет вищого начальника, де вже сам автоматично перетворюється на раба. У багатьох європейських країнах (особливо скандинавських) начальник - це лише старший партнер, а не цар та Бог, до нього можуть звертатись навіть по імені - без почестей, як у нас. Якщо в Україні підлеглий - безправний, то в ЄС трудові відносини жорстко регламентовані відповідним законодавством.
Рівень міжлюдської недовіри. В Україні, як і інших пострадянських країнах, люди здатні довіряти тільки найближчому оточенню - родичам та дійсно близьким друзям. Всі перебувають постійно насторожі, що їх можуть обдурити ("кинути", "розвести як лоха"). Як показує світовий досвід, рівень міжлюдської довіри та рівень забезпечення - речі взаємопов'язані. Зазвичай, чим нижчий рівень забезпечення - тим нижчий рівень довіри. У європейських країнах рівень життя вищий і набагато вищий рівень міжперсональної довіри.
Поліція з народом. Кількість правоохоронців в Україні значно вища, аніж в європейських країнах. Якщо у нас 780 правоохоронців на 100 тисяч населення, то, наприклад, у Польщі лише 264, у Німеччині - 301. Причому, висока кількість людей у формі зовсім не гарантує вищий рівень безпеки. Про це свідчить той факт, що лише 29% українців довіряють правоохоронним органам. У таких країнах ЄС як Австрія, Німеччина, Фінляндія цей показник досягає 85%. Крім того, 80 % українців не вірять в неупередженість та чесніть української міліції, в ЄС - 30 %.
Поділ на "VIP" і "НЕ-VIP". Радянська зрівнялівка у пострадянській Україні вилилась у нездорове бажання виділитись за будь-яку ціну. Звідси - хворобливий потяг до позначки "VIP" не лише у концертних залах та стадіонах, але навіть у службах таксі, квитках у зоопарк тощо. Інший феномен - так звані "статусні речі". Чи то йдеться про норкову шубу, чи дороге авто, куплене у кредит і за рахунок економії на базових речах. Така собі розкіш на показ. У європейських країнах немає гострої потреби самостверджуватись через подібні "статусні речі" - інколи цілком достатньо таланту, професіоналізму чи навіть власної гідності.
Як себе можуть реалізувати жінки? Українським жінкам складно потрапити на найвищі щаблі влади. Як результат - Україна посідає одне з останніх місць у Європі за кількістю жінок у парламенті. Ще більш красномовною є ситуація з жінками в уряді. Якщо у Фінляндії жінки обіймають 63% посад в уряді, у Данії - 42%, у Польщі - 28%, то в Україні лише 4%. Суттєвим є розрив в оплаті праці чоловіків та жінок в Україні та країнах ЄС. В Україні жінки в середньому отримують менше за чоловіків на 30%. В середньому по ЄС цей відрив становить 16%. У Польщі - лише 5%, а в Словенії взагалі лише 2%.
Нетолерантність. В Україні досить часто спостерігаються вияви нетолерантності. Соціологічні дані (КМІС, 2011) показують, що тільки 5% українців готові взяти участь в акціях протесту проти дискримінації. Тільки 36 % українців готові віддати свій голос за єврея як кандидата у президенти, за темношкірого - лише 18%.
Тривалість життя. У країнах Євросоюзу тривалість життя перевищує пенсійний поріг. Середній показник тривалості життя в країнах ЄС - 77 років (чоловіки) і 83 роки (жінки). В Україні - тривалість життя чоловіків становить 68 років, жінок - 72 роки. В середньому у Європейському Союзі люди живуть на 10 років довше, ніж в Україні і на 13 років довше, аніж у Росії. За коефіцієнтом смертності Україна посідає 18 позицію у світі та разом з Росією, Білоруссю та деякими країнами Африки досягла показників 1970-х років.
Забезпечена старість. Європейський Союз перебуває на першому місці у світі за виділенням коштів на соціальний захист своїх громадян - 30% від ВВП. В Україні - це лише 8%. Особливо ця різниця помітна в сфері пенсійного забезпечення. У Німеччині мінімальна пенсія становить 350 євро за умови відсутності жодного дня трудового стажу, середня пенсія - приблизно 800 євро в місяць, у Франції - мінімальна пенсія становить 500 євро на місяць, у Великобританії - 760 євро. В Україні середня пенсія становить приблизно 137 євро (1438 гривень).
Де лікують краще? Лише 18% українців задоволені якістю медичного обслуговування - це найнижчий показник у світі (опитування Gallup, 2012). "Поконкурувати" з Україною в цьому плані може хіба що Ємен, де задоволені системою охорони здоров'я лише 19%. У країнах Євросоюзу він становить близько 29%, а в таких країнах як Австрія, Великобританія, Німеччина, Швеція він вищий за 90%.
Чиста вода! Лише 42% українців задоволені якістю питної води. У країнах ЄС цей показник коливається від 61% (Болгарія) до 96% (Австрія, Великобританія, Німеччина, Швейцарія, Швеція). У більшості країн ЄС вода з крану буває більш якісною, ніж у пляшках. Вимоги до питної води в країнах Європи в 28 разів вищі, ніж в Україні і це, зрозуміло, дуже позначається на її якості.
Охорона довкілля. В Україні не завжди можуть захистити ліси від незаконної вирубки. У ЄС такої проблеми немає. У країнах Євросоюзу докладають максимальні зусилля для того, аби лісові посадки не зникали внаслідок проблем, пов'язаних зі зміною клімату. До слова, що ресурс лісів в Україні обмеженіший, ніж в ЄС: понад 42% території ЄС покрито лісами, в Україні - лише 15,7%.
Страх інновацій та реформ. Українці в переважній більшості бояться змін, реформ та інновацій. Страх до масштабних змін закладений ще з радянських часів завдяки колективізації та індустріалізації і підкріплений у часи незалежної України негативним досвідом реформ. Відтак, багато людей переконані, що те, що мають сьогодні, краще, ніж будь-які зміни. Європейський прогрес, натомість, тримається на інноваціях. В ЄС витрачається приблизно 7 млрд. євро на дослідження та інновації щороку. Запроваджена Союзом програма "Horizon 2020" передбачає витрати на інновації з 2014 по 2020 рік у розмірі 80 млрд. євро.
Як працюють суди? В Україні зафіксований найбільший показник корупції в органах судової влади в Європі і один із найнижчих показників довіри до судової системи. 70% населення України негативно оцінюють роботу судів та вважають, що судова влада є політично залежною. Тільки 3,3% громадян України повністю довіряли українському суду у 2012 році. Про рівень роботи українських судів свідчить і кількість українців, які змушені шукати правосуддя у Європейському Суді з прав людини. Україна посідає п'яте місце в Європі за кількістю скарг, які перебувають на розгляді у європейському суді.
Село занепадає. Якщо різниця між столицями в Україні та ЄС на сьогодні не є разючою, то українське і європейське село - наче два паралельних світи. Села в країнах ЄС створені для життя, а не для виживання. У європейських селах є вся необхідна інфраструктура, присутні мережеві світові супермаркети, медичне обслуговування, якісні дороги, навчальні заклади, можливість повноцінно розвивати фермерський бізнес.
Ціни на продукти. Мінімальна заробітна плата у країнах Європейського Союзу у 7 разів вища за українську. Але Україну на загальноєвропейському тлі вирізняє той факт, що при наднизькій мінімальній зарплатні ціни приблизно такі ж, як і в країнах ЄС. Приміром, українець на свою мінімальну зарплатню може купити 32 кг курятини, водночас чех - 126 кг, португалець - 245 кг, британець - 355 кг. Ціна на хліб в Україні одна з найнижчих на континенті. При цьому українець на мінімальну зарплатню може дозволити собі 240 кг білого хліба. У той же час грек зможе накупити хліба у 340 кг, німець - 560 кг. Суттєво біднішим є й вибір товарів українських супермаркетів порівняно з європейськими.
Європа без кордонів. Європейський Союз - це можливість подорожувати без кордонів, віз і навіть без закордонного паспорта. Все це стало можливим завдяки створенню Шенгенського простору, до якого наразі входять 26 європейських країн, на черзі - приєднання Румунії і Болгарії. Безвізові подорожі не тільки дозволяють європейцям з прикордонних регіонів планувати свої подорожі в останню хвилину, але й їздити за покупками, відвідувати лікаря чи навіть перукаря у сусідній європейській країні, де краща якість або нижчі ціни.
Зарплати військових. Дохід військових в Україні суттєво відрізняється від того, скільки отримують їхні колеги навіть в не найбагатших країнах-членах ЄС. Якщо, наприклад, молодший офіцерський склад в Україні отримує приблизно від 130 до 230 євро, то в Латвії й Естонії цей показник становить - від 600 до 800 євро, в Угорщині - майже 1000 євро, у Німеччині - 2200- 3000 євро, Франції - 1700-2200 євро.
Вот уж два года как поверившими в западную сказку дурачками свергнут Янукович, украина, превратившаяся в страну 404, выполняет все западные указания.
Хочется спросить, ну как, сторонники майдана, реальность соответствуют ожиданиям? Получили ли вы всё, что вам обещали на Майдане?
А? бараны вы безмозглые! Вас же предупреждали чем все ваши игры закончатся, но вы уверенно и радостно шли за порошенко-яценюком-и прочими козлами на бойню.
