donbassrus (donbassrus) wrote,
donbassrus
donbassrus

Василь Стус

по наводке [info]don_alexey
Сразу оговорюсь , боян не мой, а вот источник: http://diary.ru/~melacholic-mad/p63541185.htm?oam#more2
Насколько я понял, автор этого дневника выпускница ДонНГу помешанная на Стусе. Так вот она выковырнула  чудное.

Был такой украинский поэт - Василь Стус. У него были суровые стихи и страшная судьба (половину своей жизни он провел в лагерях). Так получилось, что я прочитала о нем слишком много... И началось... Иду по следам tes3m.
В середине 60-х, когда происходили массовые аресты диссиденттов, арестовали близкого друга Стуса - Ивана Свитличного. Стус, как человек честный и "хороброї вдачi", устроил массовый протест на премьере фильма Параджанова.
"...У 1965–му, коли більш ніж на півроку було несправедливо заарештовано І. Світличного, В. Стус,
приєднавшись до організованого І. Дзюбою та В. Чорноволом протесту проти арештів в колах шестидесятників, під рев сирени, які глушила спокійні слова І. Дзюби вигукнув:
— Хто проти тиранії – встаньте!
Зал, долаючи страх, таки здійнявся на ноги. А за кілька днів поета було виключено з аспірантури.
" (с)
Далее я нашел стихотворение В.С., посвященное Свитличному: "Не можу я без посмішки Івана...".
Просто дрожь пронимает, когда читаешь это стихотворение. Чувство вины,
мучения и сострадание автора пробирает до костей. И все эти обращения: "Іваночку! Ти чуєш, доброокий?", "Вусате сонечко моє!"... Стоит упомянуть, что ни в одной официальной версии нет последней строфы:

"Коли тебе, коханий, покрають —
куди втечу вiд сорому й ганьби?
Тодi прости, прощай, проклятий краю,
Вiтчизно боягузiв i убивць."


Далее я обнаруживаю интервью с сестрой Свитличного. Вот что она рассказывает:
"<...>
Мій брат, літературний критик Іван Світличний, працював тоді в Інституті літератури АН УРСР, де був у той час аспірантом і В. Стус. Їх єднали, насамперед, спільні літературні зацікавлення. Василь часто буваву брата вдома. Він дуже коректний, але прямий і принциповий та водночас уважний співбесідник і чуйна людина. Я завжди відчувала його вразливу делікатність, поєднану з нервовою напругою. У ньому рідкісно гармонійно поєднується неприйнятність фальшу, нетерпимість до зла в будь-яких  виявах – і якась беззахисна оголеність душі, непрактичність у буденному
житті. <...> Він дуже болісно переживав арешт Івана Світличного в 1965 році – слідство в той час іще тривало. Тієї самої зими В. Стус виступив на літературному вечорі із своїм віршем «Не можу я без усмішки Івана...». Працював він тоді вже кочегаром.
Весна 1966 року. Ми в сквері напроти обласного суду, де відбувається один з процесів над «шістдесятниками» і туди не пускають не тільки друзів підсудних, але й найближчої родини. Василь запалював цигарку, і в нього дуже дрижали руки. <...> "
(с)


Я не буду делать никаких выводов, я только еще дам ссылку на стихотворение Свиличного, посвященное Стусу : Іван Світличний. В. Стусові

П.С. Хороший человек участвует в конкурсе  поддержите пожалуйста своим голосом

Subscribe

  • (no subject)

    Сегодня годовщина исторического события. 27 февраля 1917 года солдаты Волынского полка убили своих офицеров и присоединились к вспыхнувшим в…

  • (no subject)

    Во время Зимней войны наступающие части Красной армии, как правило, несли большие потери, чем стоявшие в обороне финны. Однако бывало и наоборот.…

  • (no subject)

    Когда два года назад шоумен Зеленский объявил, что идет в президенты Украины, многие в стране его поддержали, а за ее границами решили, что эта…

promo donbassrus march 1, 2016 11:50 10
Buy for 10 tokens
Внес небольшие дополнения в свою "Историю Донбасса". Думаю, что книга теперь полностью готова, так что читайте на здоровье! Если среди читателей есть представители издательств, то буду рад возможности издать ее в бумажном виде. Если вдруг кто-то захочет поблагодарить меня за уже…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments